оксамитний

1. Властивий оксамиту, характерний для нього; виготовлений з оксамиту.

2. М’який, приємний на дотик, нагадує оксамит за своєю структурою або виглядом (про поверхню, матерію тощо).

3. Перен. Надзвичайно ніжний, лагідний, приємний (про голос, звук, колір, світло тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
— Ні, тріандáфілло… — кинула вона на нього свій оксамитний погляд, бо в неї листків — τριαντα …тридцятеро… або й більше! — Вона зареготалася.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикментик () |