околиш

[okolɪʃ] Дієслово

Буква:О

Значення

  1. Територія навколо певного населеного пункту, що включає прилеглі землі, села, хутори та інші об’єкти; округа.

  2. У географії та історії — традиційна назва окремої місцевості, району або краю, часто вживана у власних назвах (наприклад, Турківський околиш, Гуцульський околиш).

  3. Переносно — коло людей, оточення, середовище, в якому хтось перебуває або діє.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я околю, ти околиш, він околить, ми околимо, ви околите, вони околять

Більше записів