охотливий

[oxotlɪʋɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Психологія) –

    Який виявляє охоту, бажання, готовність до чого-небудь; сповнений зацікавленості та ентузіазму.

  2. (Психологія) –

    Який робиться з охотою, бажанням; невимушений, жвавий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. охотливий, р. охотливого, д. охотливому, з. охотливого, о. охотливим, м. охотливім

Більше записів