Охотливість — властивість за значенням прикметника “охотливий”; схильність до чогось, прагнення робити щось із задоволенням, із захопленням.
охотливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Охотливість — властивість за значенням прикметника “охотливий”; схильність до чогось, прагнення робити щось із задоволенням, із захопленням.
Відсутні