Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Бажання, охота, настрій щось робити; примха.
- (Психологія) –
(діал.) Схильність, потяг до чогось; пристрасть.
- (Лінгвістика) –
(діал., заст.) Власна назва, особливо в народних піснях та фольклорі, що може вживатися як символ бажання або прагнення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. охотка, р. охотки, д. охотці, з. охотку, о. охоткою, м. охотці, к. охотко