огранованість

[oɦrɑnoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Геологія) –

    Властивість за значенням прикметника “огранований”; стан, коли щось має грані, обмежені площинами, а також має чіткі межі, контури або структуру.

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — визначеність, сформованість, наявність чітких характеристик, ознак або меж (про поняття, явище, особистість тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. огранованість, р. огранованості, д. огранованості, з. огранованість, о. огранованістю, м. огранованості, к. огранованосте

Більше записів