офіційний

[ofit͡sijnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Встановлений, затверджений або визнаний державною владою, установою, організацією; що має юридичну силу або публічний статус.

  2. (Юриспруденція) –

    Який здійснюється від імені або за дорученням установи, організації; пов’язаний з виконанням службових обов’язків.

  3. (Лінгвістика) –

    Який відповідає встановленій формі, правилам; церемоніальний, діловий, формальний.

  4. (Лінгвістика) –

    Оприлюднений, оголошений відкрито, публічно; загальновідомий, не таємний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. офіційний, р. офіційного, д. офіційному, з. офіційного, о. офіційним, м. офіційнім

Синоніми & Антоніми

Більше записів