Значення
- (Історія) –
(історичне) У Стародавньому Римі — державна посада, службова посада, а також особа, що обіймала таку посаду; службовець, чиновник.
- (Релігія) –
(історичне, церковне) У католицькій церкві — духовна особа (зазвичай єпископ або прелат), якій папа римський доручає здійснення певних церковних функцій, зокрема судових (наприклад, офіцій єпископської курії).
- (Історія) –
(рідковживане) Урочиста, офіційна церемонія; офіційна подія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. офіцій, р. офіцію, д. офіцієві, з. офіцій, о. офіцієм, м. офіцієві, к. офіцію