1. Стан, коли людина перебуває фізично або емоційно відокремленою від інших, відчуває відсутність близьких стосунків, спілкування чи розуміння; самітність.
2. У релігійній практиці: добровільне усамітнення, відлюдне життя з аскетичною метою (наприклад, у чернецтві).
3. Заст. Стан самотньої, незаміжньої жінки; дівоцтво.