одновидовий

[odnoʋɪdoʋɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (про дієслова) Такий, що має лише одну граматичну форму виду — або доконаного, або недоконаного, і не утворює видової пари (наприклад, дієслова недоконаного виду: «поважати», «тривожити»; дієслова доконаного виду: «кинути», «ринути»).

  2. (Лінгвістика) –

    (про інші частини мови або мовні явища) Такий, що існує або розглядається лише в одному варіанті, з однією характерною ознакою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одновидовий, р. одновидового, д. одновидовому, з. одновидового, о. одновидовим, м. одновидовім

Більше записів