1. Властивість або стан, що характеризується єдністю мети, спрямованістю всіх зусиль, дій або елементів на досягнення одного загального кінцевого результату.
2. У філософії та теорії систем — принцип організації, за якого система (соціальна, технічна, біологічна) функціонує та розвивається для реалізації єдиної головної мети.