1. Властивість або стан, коли щось (зокрема музичний твір, колірна гама, звуковий ряд) витримано в одному тоні, одній тональності, без різких контрастів або переходів.
2. У переносному значенні — одноманітність, однаковість у вираженні думок, почуттів, настрою; відсутність емоційних чи змістовних відтінків (наприклад, в оповіданні, промові).