одноруч
[odnorut͡ʃ] Прислівник
Буква:О
Значення
- (Історія) –
(в історичному контексті, про спосіб стягування данини) Шляхом одноразового збору, за один раз, одночасно з усіх платників (на противагу “повіруч” — по частинах, у кілька прийомів).
- (Лінгвістика) –
(переносно, рідко) Одним махом, одним разом, без поділу на частини; одночасно.