Значення
- (Фізика) –
Властивість або стан, що характеризується наявністю лише однієї осі симетрії, обертання або напрямку, зазвичай у техніці, фізиці, біології тощо.
- (Філософія) –
У переносному значенні — обмеженість, спрямованість на єдину мету, ідею або принцип; однобічність розвитку чи функціонування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одноосьовість, р. одноосьовості, д. одноосьовості, з. одноосьовість, о. одноосьовістю, м. одноосьовості, к. одноосьовосте