Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан об’єкта, що характеризується наявністю лише одного замкнутого контуру, контурної лінії або контурного контуру, наприклад, у техніці, геометрії або при описі форми.
- (Техніка) –
У технічних системах (наприклад, опалювальних) — принцип побудови або функціонування системи з єдиним замкнутим контуром циркуляції робочого середовища, що відрізняє її від двоконтурних або багатоконтурних систем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одноконтурність, р. одноконтурності, д. одноконтурності, з. одноконтурність, о. одноконтурністю, м. одноконтурності, к. одноконтурносте