Древослів

Словник Української Мови

однобожник

[odnoboʒnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Релігія) –

    Послідовник релігії, що визнає лише одного Бога; прихильник монотеїзму.

  2. (Релігія) –

    (заст.) Той, хто сповідує християнство, мусульманство або юдаїзм — релігії, засновані на вірі в єдиного Бога.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. однобожник, р. однобожника, д. однобожникові, з. однобожника, о. однобожником, м. однобожникові, к. однобожнику

Більше записів