одноблочний

[odnoblot͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Техніка) –

    Який складається з одного блоку, конструктивно єдиний, моноблочний (про технічні пристрої, механізми, будівельні конструкції тощо).

  2. (Техніка) –

    У комп’ютерній техніці: такий, що поєднує основні компоненти (монітор, системний блок, периферійні пристрої) в одному корпусі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одноблочний, р. одноблочного, д. одноблочному, з. одноблочного, о. одноблочним, м. одноблочнім

Більше записів