Очевидиця — жінка, яка була присутня при певній події, справі, явищі та може про неї свідчити, розповісти; жіночий рід до слова «очевидець».
очевидиця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови