очевидний

[ot͡ʃɛʋɪdnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Такий, що легко сприймається зором, помітний, видимий.

  2. (Лінгвістика) –

    Такий, що не викликає сумнівів, безперечний, безсумнівний, ясний для розуміння.

  3. (Філософія) –

    (У логіці) Такий, що не потребує доказів, самоочевидний, аксіоматичний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. очевидний, р. очевидного, д. очевидному, з. очевидного, о. очевидним, м. очевиднім

Приклади з художньої літератури

Більше записів