обушок

1. Зменшувальна форма до слова “обух”: невеликий обух, тупа сторона леза сокири, молотка чи іншої подібної зброї або знаряддя.

2. Розмовна назва невеликого пагорба, горба, округлої височини, часто вживана в топонімах (наприклад, у назвах місцевостей).

3. У техніці та промисловості — деталь, виступ або пристрій на інструменті або машині, що має форму, схожу на обух (наприклад, обушок долота, обушок клепального молотка).

Приклади:

Приклад 1:
Хотів сказать ще більше я, Та перебила доленька моя: «Даремна, — каже, — річ, і рот тобі замажуть, Сиди собі, не лізь, Бо золотий обушок, люди кажуть, Відчинить двері скрізь». 1892-1893 Снігурі та Синичка Снігур, в гаю гуляючи, Синичку кохав І, скачучи на дубочку, Любенько співав: — Биструшечко, вертушечко, Синичко моя!
— Котляревський Іван, “Енеїда”