обушник

[obuʃnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Історична назва козацького старшини, який мав право носити обушок (булаву) як символ влади.

  2. Рідкісне позначення коваля, який працює обухом молота (протилежність бійця, що працює бойком).

  3. Застаріла назва робітника, який займався ручною обробкою металу обухом молота або спеціальним ручним зубилом (обушком).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обушник, р. обушника, д. обушникові, з. обушник, о. обушником, м. обушникові, к. обушнику

Більше записів