обсесія

1. Нав’язлива, нездолана думка, ідея або прагнення, що домінує в свідомості людини, часто має характер примусу і супроводжується тривогою; одержимість чимось.

2. У психіатрії та клінічній психології — патологічний стан, симптом розладу (зокрема обсесивно-компульсивного), що проявляється у вигляді нав’язливих, стійких думок, образів або імпульсів, які сприймаються як чужорідні та викликають страждання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |