Значення
-
Нав’язлива, нездолана думка, ідея або прагнення, що домінує в свідомості людини, часто має характер примусу і супроводжується тривогою; одержимість чимось.
-
У психіатрії та клінічній психології — патологічний стан, симптом розладу (зокрема обсесивно-компульсивного), що проявляється у вигляді нав’язливих, стійких думок, образів або імпульсів, які сприймаються як чужорідні та викликають страждання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обсесія, р. обсесії, д. обсесії, з. обсесію, о. обсесією, м. обсесії, к. обсесіє