Значення
-
Такий, що має обрешітку; покритий, укріплений або оздоблений рядами прибитих планок, рейок, жердин тощо.
-
Розділений, розчленований на окремі сегменти, комірки або смуги за допомогою ліній, граф, перегородок (у таблицях, графіках, на папері тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обрешечений, р. обрешеченого, д. обрешеченому, з. обрешеченого, о. обрешеченим, м. обрешеченім, к. обрешечений