обрешечений

1. Такий, що має обрешітку; покритий, укріплений або оздоблений рядами прибитих планок, рейок, жердин тощо.

2. Розділений, розчленований на окремі сегменти, комірки або смуги за допомогою ліній, граф, перегородок (у таблицях, графіках, на папері тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |