обраниця

1. Жінка, яку обрано для певної ролі, посади або статусу; виборниця, обранка (наприклад, обраниця народу — депутат).

2. У давньому вжитку: наречена, дівчина, призначена для шлюбу з певною особою, часто у контексті династичних або політичних союзів.

3. У релігійному (переважно християнському) контексті: душа або народ, який Бог обрав для спасіння або особливої милості; вибраниця Божа.

Приклади:

Приклад 1:
Цікаво, хто вона, ця обраниця, що полонила тебе?! Яка-не-будь студентка чи, може, хтось із спільних наших знайомих?
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”