Значення
-
Жінка, яку обрано для певної ролі, посади або статусу; виборниця, обранка (наприклад, обраниця народу — депутат).
-
У давньому вжитку: наречена, дівчина, призначена для шлюбу з певною особою, часто у контексті династичних або політичних союзів.
-
У релігійному (переважно християнському) контексті: душа або народ, який Бог обрав для спасіння або особливої милості; вибраниця Божа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обраниця, р. обраниці, д. обраниці, з. обраницю, о. обраницею, м. обраниці, к. обранице