Значення
-
Властивість або стан того, що має обрамлення; наявність обрамлення як елемента композиції, структури чи оформлення.
-
(Перен.) Оточення, супровід явища, події чи іншого елемента, що створює певний контекст, фон або доповнює його зміст.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обрамленість, р. обрамленості, д. обрамленості, з. обрамленість, о. обрамленістю, м. обрамленості, к. обрамленосте