Значення
-
(істор.) Військовий чин у Запорозькій Січі та Гетьманщині, особа, яка відповідала за обоз (табір), артилерію, фортифікаційні споруди та їхню оборону під час походу; обозний генерал.
-
(істор.) У Російській імперії — посада в козацьких військах, помічник командира (округу, відділу) з господарських питань.
-
(перен., заст.) Той, хто їде або йде в обозі, супроводжує обоз.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обозний, р. обозного, д. обозному, з. обозного, о. обозним, м. обознім, к. обозний