обожати

1. Відчувати надзвичайно сильне, пристрасне кохання до когось або захоплення чимсь; боготворити, обожнювати.

2. У релігійному контексті — поклонятися божеству, вшановувати як бога; шанувати з надзвичайною відданістю.

Приклади:

Приклад 1:
Бо йому більше нічого й не треба було, як тільки те, щоб їхні відносини з Зоєю налагодилися більше-менше по-давньому, себто щоб він смів спокійно, здалека обожати Зою, а вона щоб на те не сердилася і дозволяла йому її обожати, а сама нехай би була дивилася на кого завгодно: чи на Костянтина, чи на кого іншого — байдуже! Зовсім утихомирений, повний тихих, безтурботних радощів, Лаговський спробував написати вірші про своє, хоч безнадійне, та щасливе через його ідилічність кохання.
— Тютюнник Григорій, “Вир”