Значення
-
Відчувати надзвичайно сильне, пристрасне кохання до когось або захоплення чимсь; боготворити, обожнювати.
-
У релігійному контексті — поклонятися божеству, вшановувати як бога; шанувати з надзвичайною відданістю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обожата, р. обожати, д. обожаті, з. обожату, о. обожатою, м. обожаті, к. обожато