обоготворення

[oboɦotʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “обоготворяти”; надання комусь або чомусь статусу божества, поклоніння як божеству.

  2. Стан, коли когось або щось вважають божеством, ідолом; надмірне шанування, що досягає рівня релігійного культу.

  3. У релігійному контексті — ототожнення з божеством, визнання божественної природи (наприклад, обоготворення імператора в Стародавньому Римі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обоготворення, р. обоготворення, д. обоготворенню, з. обоготворення, о. обоготворенням, м. обоготворенні, к. обоготворення

Більше записів