1. Який має обмурування, обкладений, оточений муруванням, кам’яною кладкою.
2. (у військовій справі) Забезпечений обмундируванням, споряджений необхідним одягом та взуттям.
обмурований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тут непоодаль від пороховні дімок стояв гонтою вбитий, муром обмурований, причілком до Смотрича. Тут жив собі міщанин, що в його кватирував о. Яким ще семінаристом, то й послі заїздив, коли тільки доводилось бути в Кам’янці.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |