обмурівник

[obmuriʋnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. обмурівник — той, хто займається обмуровуванням; робітник, що виконує роботи з облицювання, обкладання чи герметизації конструкцій цеглою, камінням або іншими матеріалами; муляр, що спеціалізується на зведенні та ремонті мурів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обмурівник, р. обмурівника, д. обмурівникові, з. обмурівника, о. обмурівником, м. обмурівникові, к. обмурівнику

Більше записів