обмовлення

[obmoʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “обмовити” — випадкове або несвідоме вимовлення чогось, що не мало бути сказаним; помилка в мовленні, коли замість одного слова вимовляють інше.

  2. Рідкісне вживання: те саме, що “обмовляння” — процес обговорення когось, обговорювання (зазвичай із негативним відтінком).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обмовлення, р. обмовлення, д. обмовленню, з. обмовлення, о. обмовленням, м. обмовленні, к. обмовлення

Більше записів