1. Урочиста заява, тверда згода або запевнення щодо виконання чого-небудь у майбутньому; обітниця.
2. Те, що обіцяно; зміст такої заяви.
обіцянка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Це була категорична вимога й така ж категорична обіцянка «викласти все, як на лопаті». Суб’єкт поїхав, а Андрій нетерпляче став чекати виклику.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |