Значення
-
Урочиста обіцянка, клятва, дана Богові або святій особі, зобов’язання виконати певну дію (наприклад, здійснити паломництво, зробити пожертву) з релігійних мотивів або на знак подяки.
-
Місце, предмет або дія, які є предметом такої обіцянки, посвячені Богові (наприклад, обітнича свічка, обітнича подорож).
-
Застаріле значення: обіцянка взагалі, клятва або присяга.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обітниця, р. обітниці, д. обітниці, з. обітницю, о. обітницею, м. обітниці, к. обітнице