низько

Приклад 1:
Польова клониться низько перед Мавкою, дякуючи, і никне в житі. Від озера наближається , а з нею молода повновида молодиця, в червоній хустці з торочками, в бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій; так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та жовтими стяжками; сорочка густо натикана червоним та синім, намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою.
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”

Приклад 2:
І так, як мо­ло­да ра­би­ня у ста­ро­го, си­во­бо­ро­до­го тур­чи­на слу­жить, і трем­тить, і низько пок­ла­няється, так і та не­щас­ли­ва кня­ги­ня, до­год­жа­ючи свой­ому чо­ловікові, низько вкло­ни­лась гос­тям і по­ча­ла зас­ти­ла­ти стіл білою ска­тер­тю. А ру­ки ж то білі, ніжнії, за­су­кані по-ха­зяй­ськи по лікоть, зда­ються чистіши­ми од ска­терті і ніжніши­ми од мит­ка­ле­вих ру­кавів – сіяють крізь вечірню тінь, як свіжий сніг ран­ком над­ворі.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 3:
Може, справдi єдиний вихiд iз цiєї в’яз‑ницi — виходити вечорами, низько ослонивши лице каптуром плаща, сiдати в проїжджi авта, не називаючи iменi, рука водiя на колiнi, низький, захриплий смi‑шок, гарячковий шурхiт зайвої одежi, не треба вмикати свiтла, не треба розплющувати очей, слухати лиш клекiт кровi, чоловiчу партiю ударних i своє, чи вже‑не‑своє, розчинення‑розступання, ох, як ти класно розкрилася, ну!
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”