Словник Української Мови
Буква
1. Надмірна любов до слави, прагнення до визнання та пошани, часто без реальних підстав; пиха, чванство.
2. Зарозумілість, пов’язана з перебільшеним уявленням про власні достоїнства або заслуги; самовдоволення.
3. (застаріле) Дія або вчинок, що продиктовані марною (даремною) прагненням до слави; марнославний вчинок.
Приклад 1:
Потреба влади для цих людей – не бажання задовольнити своє марнославство, а бажання до виконання відповідальної роботи, що пов’язана з вирішенням організаційних завдань, що і є бажанням до самоствердження. МакКлелланд вважає, що із трьох потреб його концепції, для успіху менеджера найбільшого значення мають потреби влади другого типу.
— Котляревський Іван, “Енеїда”