1. Який прагне до слави, пошани, визнання з боку оточення; що виражає таке прагнення.
2. Заснований на марнославстві, викликаний ним; властивий марнославній людині.
марнославний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Л о г в и н. Тут марнославний Фаетон42 з гуком і з колісницею кидається з небес.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |