Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “нива” — невелика ділянка орної землі, поле, засіяне злаками.
2. Власна назва (топонім) — географічний об’єкт (наприклад, річка, урочище, село), що походить від загального терміна “нива”.
3. (переносно, заст.) Сфера діяльності, праці; те, що приносить духовні плоди.
Приклад 1:
Ну, що то сказано, як хто робітний, та здужає… А в нас — маленька нивка, та й то Бог спору не дає… А хто ж то женцем у вас? Та там одна сирітка…
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”
Приклад 2:
На городi нивка, Кругом материнка, Там дiвчина жито жала, Сама чорнобривка. Жала ж вона, жала, Стала спочивати.
— Іван Карпенко-Карий, “Ivan Beztalanna”
Приклад 3:
Ой тiтко, вдовицi – хоч надвоє розiрвися!.. (Прибiднюється, пiдобгавши губи). Ей, рибонько, то ви вже обробились? Ну, що то сказано, як хто робiтний та здужає… А в нас – маленька нивка, та й то бог спору не дає… К и л и н а (дивиться на ниву, де стоїть ) А хто ж то женцем у вас? Та там одна сирiтка… (Нишком). Таке воно, простибiг, нi до чого… К и л и н а (надходить з матiр’ю до Мавки) Добридень, дiвонько! Чи добре жнеться? Ой лишенько!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 4:
Настя як здума про се, то зараз у сльози та в голос; а Наум перехреститься, прочита отченаш, то йому i стане на серцi веселiш, i пiшов за своїм дiлом чи в поле, чи на тiк, чи у загороду або до батракiв, бо був собi заможненький: було й воликiв пар б п’ять, була й шкапа, були й батраки; було чим i панщину вiдбувати, i у дорогу ходити; була ж i нивка, одна i друга, ще дiдiвська, а третю вiн сам вже купив, так було йому чим орудувати. Отим-то Настя, дивлячись на худобу, та й журилась: що кому-то воно, каже, пiсля нас дiстанеться?
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”