меркотітися

1. (про світло, вогонь тощо) ледве світитися, тьмяно виблискувати, мерехтіти слабким, нерівним світлом.

2. (переносно) ледве помітно з’являтися, виникати або існувати; маячити, виринати в свідомості (про думки, спогади, образи тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |