мерехтіти

1. Слабко, нерівномірно світитися, переливаючись, коливатися (про світло, вогні).

2. Легко тремтіти, коливатися, робити дрібні рухи (про повітря, водну поверхню тощо).

3. Перен. Виникати, з’являтися нечітко, у розмитих обрисах (про образи, спогади тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Помикати — швидко пересуватися, миготіти, мерехтіти. Помінити — присягнути, дати обітницю, обіцянку.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |