Значення
-
Зменшувально-пестлива форма іменника «нуль», що вживається для позначення цифри 0 або позначення відсутності кількості, особливо в розмовній мові та при спілкуванні з дітьми.
-
(переносно) Людина, яка не має значного впливу, авторитету або соціального статусу; ніхто (в побутовому, часто зневажливому вжитку).
-
(у математиці, розм.) Графічне позначення цифри 0 у вигляді невеликого кружечка або крапки в середині кола.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нулик, р. нулика, д. нуликові, з. нулик, о. нуликом, м. нуликові, к. нулику