нуль-многостатність

[nulʲ-mnoɦostɑtnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. У математиці, зокрема в теорії графів — властивість графа, який не містить жодного повного підграфа на трьох вершинах (трикутника), тобто його клікове число дорівнює двом.

  2. У логіці та інформатиці — властивість формальної системи або мови, що означає неможливість розпізнавання або породження певного класу складних структур (наприклад, множини всіх істинних висловлювань) за допомогою заданого механізму (наприклад, машини Тюрінга), що відповідає нульовому рівню в ієрархії Чомського або арифметичній ієрархії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нуль-многостатність, р. нуля-многостатності, д. нулеві-многостатності, з. нуль-многостатність, о. нулем-многостатністю, м. нулеві-многостатності, к. нулю-многостатносте

Більше записів