многогрішність

1. Стан або якість того, хто є грішником багато разів; повторювана або постійна схильність до гріхів та моральних прорахунків.

2. У релігійному чи етичному дискурсі — глибока моральна деградація особи, яка систематично порушує релігійні й етичні норми; багатократне грішення.

3. У переносному значенні — звичка чи схильність до повторних, систематичних помилок, недоліків чи проступків у будь-якій сфері діяльності або поведінки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |