Значення
-
Властивість того, що є новим, щойно з’явилося, виникло або ще не було відомим; те, що становить відхід від звичного, застарілого.
-
Те, що є новим, оригінальним, небувалим; нововведення, новаторство.
-
Свіжість, незвичність вражень, почуттів, викликаних чимось новим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. новизна, р. новизни, д. новизні, з. новизну, о. новизною, м. новизні, к. новизно