новизна

1. Властивість того, що є новим, щойно з’явилося, виникло або ще не було відомим; те, що становить відхід від звичного, застарілого.

2. Те, що є новим, оригінальним, небувалим; нововведення, новаторство.

3. Свіжість, незвичність вражень, почуттів, викликаних чимось новим.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вищевикладеним зумовлюється актуальність та наукова новизна даного посібника. Автори 30 розділів навчального посібника поділивли на дві частини.
— Невідомий автор, “068 Mlr01”

Частина мови: іменник (однина) |