мінітерм

[minitɛrm] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У математичній логіці та булевій алгебрі — логічний вираз (кон’юнкція), що є добутком усіх вхідних змінних певної функції, взятих у прямому або інверсному вигляді, і відповідає одному рядку таблиці істинності, де функція набуває значення «істина» (1).

  2. У цифровій техніці та проектуванні логічних схем — повна кон’юнктивна нормальна форма, що описує умову спрацювання одного виходу комбінаційної схеми для конкретної комбінації вхідних сигналів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мінітерм, р. мінітерму, д. мінітермові, з. мінітерм, о. мінітермом, м. мінітермі, к. мінітерме

Більше записів