1. Дія за значенням «новатор», впровадження нового, передового в якійсь галузі діяльності; нововведення.
2. Здатність до творчого пошуку та впровадження принципово нових, прогресивних ідей, методів, форм; новаторський підхід, стиль.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням «новатор», впровадження нового, передового в якійсь галузі діяльності; нововведення.
2. Здатність до творчого пошуку та впровадження принципово нових, прогресивних ідей, методів, форм; новаторський підхід, стиль.
Приклад 1:
Яке новаторство ще заводять? Може, щоб мужчини родили дітей, а женщини жили з полюбовниками?
— Невідомий автор, “Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya”