1. (у математиці, теорії оптимізації) Властивість об’єкта (наприклад, функції, алгоритму, структури даних) бути приведеним до мінімально можливої, найпростішої або найекономнішої форми без втрати необхідних якостей; стан мінімізації.
2. (у програмуванні та інформатиці) Стан коду або даних, що пройшли процес мініфікації — видалення всіх непотрібних символів (пробілів, коментарів, переносів рядків) для зменшення обсягу без зміни функціоналу.
3. (у філософії, мистецтві, дизайні) Якість, що характеризується свідченим обмеженням засобів вираження, прагненням до граничної простоти, лаконічності та відсутності надмірності; сутність мінімалізму.