Значення
-
(у математиці, теорії оптимізації) Властивість об’єкта (наприклад, функції, алгоритму, структури даних) бути приведеним до мінімально можливої, найпростішої або найекономнішої форми без втрати необхідних якостей; стан мінімізації.
-
(у програмуванні та інформатиці) Стан коду або даних, що пройшли процес мініфікації — видалення всіх непотрібних символів (пробілів, коментарів, переносів рядків) для зменшення обсягу без зміни функціоналу.
-
(у філософії, мистецтві, дизайні) Якість, що характеризується свідченим обмеженням засобів вираження, прагненням до граничної простоти, лаконічності та відсутності надмірності; сутність мінімалізму.
Правопис та відмінювання
н. мінімізованість, р. мінімізованості, д. мінімізованості, з. мінімізованість, о. мінімізованістю, м. мінімізованості, к. мінімізованосте