Значення
-
Представник германських племен (переважно данів, норвежців), які в VIII–XI століттях мешкали в Скандинавії та здійснювали морські походи та завоювання в Європі; вікінг.
-
Мешканець або уродженець історичної області Нормандія на півночі Франції.
-
Нащадок вікінгів, які оселилися в Нормандії та асимілювалися з місцевим романським населенням, зберігаючи культурні та військові традиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нормандець, р. нормандця, д. нормандцеві, з. нормандця, о. нормандцем, м. нормандцеві, к. нормандцю