нормандець

1. Представник германських племен (переважно данів, норвежців), які в VIII–XI століттях мешкали в Скандинавії та здійснювали морські походи та завоювання в Європі; вікінг.

2. Мешканець або уродженець історичної області Нормандія на півночі Франції.

3. Нащадок вікінгів, які оселилися в Нормандії та асимілювалися з місцевим романським населенням, зберігаючи культурні та військові традиції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |