міт

Приклад 1:
І нехай залишається міт: Монтесума, Кортес, похід. (Ах, Кастилія — порт вночі, чорні очі і білі мечі і мадонні по три свічі.)
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”

Приклад 2:
25.12.1931 Kosmos Зринає він, дзвінкий і розмаїтий, На шістдесят земних коротких літ З грузького дна — латаття ніжний цвіт, Щоб нам жагу безмежну напоїти… Як тішать нас озера, гори, квіти, Роса, і теплий грім, і шепіт віт — І людська творчість підіймає міт У саме небо, зорями розшите. Та скоро попіл сутінних обслон Спадає; глушить веселковий тон Думок, жадань та щирого завзяття.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 3:
ÒÐÀÂÅÍÜ нарешті і він замаює голову смарагдовою короною у своїх столицях Дубні чи Стародубі місяць дубень надходить чорнозем його кори глибоко поораний ще видно гудз гіллі що пішла князеві на кий ноги обплутує травостій залізним корінням тримає на споконвічних місцях буковину полісся і чорноліс зеленим крилом прикриває степ і море в його опіці козакдбандурист Міт про козака Мамая 325~тут кобза чує себе як вдома звідси розпочинається міт 6. ×ÅÐÂÅÍÜ біла посполита свито ходити тобі не переходити черню із кошелями по священних червів у котлах царська барва випиває вогонь іменем сонця день державності твориться багрові корзна підіймаються над солом’яним духом у високих теремах на стрімких кременцях візьмуть на щити ярий лик аби лисицям брехалось зачерпнуть на китайку і кармазини влиють у мамаїв келих того черленого божка І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”