Словник Української Мови
Буква
1. Пов’язаний із одночасним використанням або взаємодією Місяця та Сонця як астрономічних тіл для вимірювання часу або побудови календаря (наприклад: місячно-сонячний календар).
2. Стосунковий до явищ або об’єктів, на які одночасно впливають або які пов’язані з Місяцем і Сонцем (наприклад: місячно-сонячні припливи).
Приклад 1:
В основі сонячного календаря лежить тривалість тропічного року , в основі місячного — тривалість місячного місяця, а місячно-сонячний календар поєднує й те, і інше. Сучасний календар, запроваджений у більшості країн світу, є сонячним.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”