ІЗБОРНИК, -а, чол.
1. ізборник, заст. Те саме, що збірник; збірка творів, документів або інших матеріалів.
2. Ізборник, іст. Назва давньоруських рукописних збірників переважно релігійно-повчального змісту, зокрема «Ізборник Святослава» (1073 та 1076 років) — визначних пам’яток києворуської писемності та культури.